Провели в останню дорогу мужнього Героя – вірного сина України Олександра Гуменюка
06 червня 2026 року мешканці Погребищенської громад провели в останню дорогу Героя Гуменюка Олександра Миколайовича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники міської ради, духовенства, побратими, жителі Вороновицької та Погребищенської територіальних громад, що прибули розділити горе та підтримати сім’ю і рідних загиблого воїна.
Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля батьківського дому та на кладовищі.
До рідних і близьких загиблого звернувся Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро, який, зазначив: «Кожен із нас задає собі питання, коли ця війна закінчиться, коли наші Захисники повернуться до рідних і уся Україна радітиме, що ворог переможений. Ворог продовжує знищувати український народ. Як ще нам захищатися? Смерть Олександра — це не поразка. Його смерть — це прояв найвищої любові та самопожертви. Він став стіною перед лютим ворогом, захищаючи кожного з нас. Сьогодні плаче земля, плачуть рідні, але небеса відкриваються, щоб прийняти душу справжнього сина України. А родині дай, Боже, сили витримати це тяжке випробування. Герої не вмирають, доки живе наша пам'ять і молитва за них. Вічна пам'ять і царство небесне нашому Захиснику! Слава Україні!».
Представник міської ради Анатолій Тимощук у своєму виступі, зокрема, зазначив: «Шановна родино, рідні, близькі, побратими, усі, хто зібрався тут.
Сьогодні ми прощаємося з нашим земляком стрільцем-помічником гранатометника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону військової частини, солдатом Гуменюком Олександром Миколайовичем.
Для України він — Герой, залізо і щит. А для нас він був люблячим сином, чоловіком, батьком, братом, внуком і людиною з величезним серцем, теплою посмішкою та неймовірною добротою.
Олександр Миколайович народився в м. Погребище 18 травня 1986 року.
У 1993 році пішов до першого класу Погребищенської ЗОШ №2, яку закінчив у 2003 році. Після закінчення школи навчався у Погребищенському ВПУ №42, де отримав спеціальність «Електрогазозварник, водій автомобіля категорії «С»».
Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
Разом з дружиною ростили двох донечок, проживали у селі Жабелівка Вороновицької громади. Працював на різних виробничих об’єктах міста Київ та Вінниця.
12 вересня 2025 року за мобілізацією призваний на військову службу.
17 травня 2026 року у ході виконання бойового завдання, будучи вірним військовій присязі, у бою за Україну, її свободу і незалежність в районі на захід від населеного пункту Новопавлівка Запорізької області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу та удару FPV дрону Олександр загинув.
Молодий чоловік дуже хотів жити, мав безліч планів на майбутнє, він пішов туди, де найважче, заради нас.
Наш біль сьогодні безмежний, а небо сьогодні чорне від горя. Проте навіть крізь сльози ми відчуваємо гордість за те, що мали честь бути разом із Олександром українською родиною.
У такий момент важко підібрати слова, бо жодне з них не здатне залікувати рану в серцях матері, батька, дружини, дітей. Але ми тут, щоб розділити цей невимовний біль. Олександр не просто пішов від нас. Він зробив свідомий вибір — захистити свій дім, свою землю і кожного з нас. Він віддав найдорожче, що мав — своє життя, аби ми мали майбутнє.
Від імені міської ради, від імені всієї громади висловлюю найщиріші співчуття родині. Дякуємо Олександру Миколайовичу за відвагу, щирість та патріотизм. Жодні слова не здатні зменшити біль цієї втрати. Громада поруч із вами — сьогодні, завтра і надалі. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед вами.
Кажуть, що Герої не вмирають. Це правда, бо Олександр тепер житиме у нашій пам’яті, у вільній країні, за яку він боровся, і в кожному нашому подиху. Дякуємо тобі, воїне, за твою мужність, вірність та твій подвиг.
Схиляємо голови у глибокій скорботі. Спочивай з миром. Вічна пам’ять і Слава Герою!» Слава Україні.
Дитячий духовий оркестр «Козачок» Гопчицького сільського будинку культури виконав «Гімн України», пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого земляка.
Ім’я Олександра є взірцем мужності, патріотизму та незламності. Воно навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
