Провели в останню земну дорогу воїна Олександра Остапчука з міста Погребище
29 жовтня 2026 року в м. Погребище провели в останню путь відважного воїна, такелажника такелажного відділення взводу інженерних конструкцій інженерно-технічної роти другого інженерного батальйону військової частини А2558, старшого солдата Остапчука Олександра Петровича, який перебував у військовій відпустці.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, друзі, однокласники, представники міської ради, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати рідних загиблого воїна.
Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро провів заупокійний парастас за загиблим Героєм Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі. Отець Петро, звертаючись до присутніх, зокрема, сказав: «Сьогодні ми схиляємо голови перед нашим Героєм Олександром і ми у великому боргу перед ним і тими воїнами, які нас захищають. Не витримують воїни наші цієї важкості війни, і там від куль ворожих і дронів, ракет вони гинуть, і тут на мирній території ми бачимо наслідки війни, - захисники не витримують духовного і тілесного навантаження. Ми повинні бути єдині у цьому протистоянні проти навали ворожої. Молимося, щоб усі наші воїни, які сьогодні стоять на сторожі миру, свободи і життя, повернулися додому живими і здоровими. Подяка усім таким Героям, як Олександр, бо те, що ми встояли до сьогодні, - це все завдяки їх титанічній праці. Ніякого прощення ворогу! Слава Україні Слава нашим Героям!».
Слова скорботи та співчуття рідним і близьким покійного воїна від всієї Погребищенської громади висловив радник міського голови, депутат міської ради Анатолій Білик, який зазначив: «Олександр Петрович народився 14 червня 1971 року в с. Іваньки Погребищенського району Вінницької області.
Закінчив Погребищенську загальноосвітню школу.
Проходив службу в армії з 21 червня 1989 року.
Після закінчення Барського автодорожнього технікуму працював будівельником у м. Київ.
Мав особливий хист до виготовлення виробів з дерева, чим і займався до мобілізації.
Був призваний на військову службу до лав ЗСУ 2 лютого 2026 року.
Важка втрата для рідних. Ми зобов’язані пам’ятати всіх наших загиблих. Ми висловлюємо щирі рідним Олександра. Спочивай з миром, воїне. Вічна слава. Вічна пам’ять».
Його ім’я назавжди вписане в історію нашої громади та всієї України.
Дитячий духовий оркестр «Козачок» Гопчицького сільського будинку культури виконав «Гімн України», пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого земляка.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
