У с. Гопчиця Погребищенської громади попрощалися з воїном Русланом Музенком
Сьогодні, 16 липня 2025 року в с. Гопчиця провели в останню путь захисника Музенка Руслана Володимировича, який трагічно пішов з життя 15 липня 2025 року.
Попрощатися із воїном прийшли рідні, близькі, друзі, військовослужбовці, побратими, представники влади та мешканці громади, які віддали шану земляку.
Після заупокійної панахиди біля будинку Благочинний Православної церкви України отець Петро, звертаючись до учасників траурної церемонії, зазначив, що ми не тільки словами, а своїми справами, своєю єдністю повинні показати, що ми є гідними їхнього наслідування, величезної жертви, яку приносять наші воїни, віддаючи своє здоров’я, спокій свій, своє життя за нас.
Маємо молитись і допомагати тим, хто живим щитом стоїть на рубежах, не пускаючи ворога нашої України. Маємо молитись за тих, хто віддав найдорожче за нас – своє життя. Маємо всіляко допомагати тим, хто повернувся. Слава Україні! Героям Слава! Україна понад усе!
На кладовищі ведуча поховального церемоніалу Наталія Ващенко повідомила, що Музенко Руслан Володимирович народився 6 грудня 1981 року в селі Редкобуд Харківської області. У 1990 році родина переїхала в село Гопчиця, де він навчався в Гопчицькій ЗОШ І-ІІІ ст. Після закінчення 9-го класу поступив у Сквирське ВПУ і здобув професію «тракторист-машиніст». Працював на різних підприємствах. 16 липня 2015 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та скерований у військову частину № А 7075 у Дворічанському районі Харківської області на посаду майстра бортових радіоелектронних комплексів і електронних обчислювальних машин. У жовтні 2016 року звільнився і працював на різних підприємствах. 26 лютого 2022 року у зв'язку із загальною мобілізацією продовжив захищати Батьківщину в складі військової частини А7337. Неодноразово був поранений. Та після лікування повертався у стрій та продовжував боронити Україну. Руслан Володимирович завжди був добросовісним та щирим, мав повагу серед бойових побратимів, товаришів, колег по роботі та односельчан. Він був завжди доброю та веселою людиною, саме таким він запам’ятається назавжди.
Староста Гопчицького старостинського округу Олександр Дибський від усієї громади висловив щирі співчуття рідним та близьким Руслана Володимировича. Подякував батькам за виховання справжнього сина, за те, що він в числі небагатьох і в період АТО, і з перших днів боронив Батьківщину. Вічна слава! Вічна пам’ять тобі, воїне!
Учасники поховального церемоніалу хвилиною мовчання вшанували пам'ять Руслана Володимировича та всіх полеглих українських воїнів.
Поховали воїна-земляка з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Схиляємо голови та шануємо кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
