Віддав найдорожче за Україну: в с. Гопчиця Погребищенської громади попрощалися з Героєм
22 квітня 2026 року в с. Гопчиця провели в останню путь відважного воїна Максименка Руслана Геннадійовича.
У церемонії прощання із захисником взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, друзі, однокласники, представники міської ради, побратими, жителі Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати сім’ю та рідних загиблого воїна.
Священнослужителі Православної церкви України відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку та на кладовищі.
Ведуча поховального церемоніалу Наталія Ващенко повідомила: «12 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, поблизу населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області загинув наш земляк солдат Максименко Руслан Геннадійович.
Максименко Руслан Геннадійович народився 18 липня 1981 року в селі Гопчиця. У 1988 році пішов до першого класу Гопчицької загальноосвітньої школи, закінчив 11 класів у 1998 році. Після закінчення школи навчався у місті Погребище в ВПУ №42 і здобув професію «Тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар-ремонтник, водій автомобіля кат. «С». В 1999 році був призваний на строкову військову службу до ЗСУ. Після проходження військової служби працював на різних роботах у селі Гопчиця. У 2009 році зустрів чарівну дівчину Олену і одружився, проживав у селі Гопчиця, має трьох дітей.
З 2018 по 2021рік проходив службу за контрактом у військовій частині А2896. З 2022 року проходив службу у м. Вінниця у військовій частині А1660 на посаді механіка відділення зв’язку. З 11 березня 2024 року був переведений у військову частину А4862 в 425-й окремий штурмовий полк «СКЕЛЯ» на посаду гранатометника четвертого штурмового відділення четвертого штурмового взводу другої штурмової роти. Мужній, дисциплінований, безстрашний, надійний….Саме ці риси характеру проявив наш Герой. Він любив життя, а найбільше своїх дітей і неньку Україну, мрія про щасливе майбутнє у вільній Україні.
Ми у вічному боргу перед такими людьми, як Руслан, перед його родиною, бо наш із вами щоденний спокій і мирне небо над головою дається занадто важкою ціною – втратою людського життя і про це ніколи не потрібно забувати».
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять про воїна Руслана Максименка та всіх загиблих Героїв.
До учасників траурної церемонії звернувся начальник відділу культури міської ради Сергій Єфімовський який, зокрема, зазначив: «Сумний день для України, нашої Погребищенської громади, села Гопчиця. Сьогодні ми прощаємося з Героєм і Воїном, мужнім Захисником, гранатометником 4 штурмового відділення 4 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини, солдатом Максименком Русланом Геннадійовичем. Воїн вважався зниклим безвісти з 12 квітня 2024 року.
Ми переживаємо одну з найважчих втрат, ми проводимо в останню земну дорогу людину, яка віддала найдорожче, що має кожен з нас, — своє життя за Україну, за наше майбутнє, за мир у наших домівках.
Війна безжальна. Вона забирає найкращих, найсміливіших, цвіт нації, тих, хто не сховався, хто став на захист тоді, коли це було найважче.
Від імені міської ради, від імені всієї громади висловлюю найщиріші співчуття родині. Дякуємо Руслану Геннадійовичу за відвагу, щирість та патріотизм. Жодні слова не здатні зменшити біль цієї втрати. Але ви не самі. Громада поруч із вами — сьогодні, завтра і надалі. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед вами.
Пам’ять про нього житиме у серцях близьких. У пам’яті мешканців громади. В історії його рідної Гопчиці. У майбутньому України, за яке він віддав своє життя. Вічна і світла пам'ять Руслану… Справжньому Воїну - Герою».
Благочинний Православної церкви України Погребищенської громади протоієрей отець Петро висловив щирі співчуття батькам, рідним, близьким Захисника та наголосив, що Господь кожну душу, яка на Землі виконала Закон Господній, яка духовно була людиною на Землі, забирає до Раю. Руслан Геннадійович віддав заради нашого народу і країни найдорожче – власне життя. І немає найвищої заповіді віддати своє життя за ближніх своїх. Він тепер духовний воїн на небесах. Душа його Ангелом буде і захистом для усіх та допомагатиме побратимам здолати зло. Велика пошана йому та нашим воїнам – захисникам. Вічна слава. Вічна пам'ять Руслану.
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам Героя України. Схиляємо голови та шануємо кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі.
Ім’я Руслана є взірцем мужності, патріотизму та незламності, яке навіки вписане в історію Погребищенської громади та України.
Вічна пам’ять Герою, Захиснику України.
Відділ організаційної та інформаційної роботи
