Війна збирає свої страшні жнива: у Дзюнькові провели в останню путь мужнього Героя Ігоря Пастушенка
18 вересня 2024 року в с. Дзюньків провели в останню путь відважного воїна Пастушенка Ігоря Андрійовича, 01.06.1993 р.н.
У церемонії прощання з захисником взяли участь рідні та близькі, представники духовенства, друзі, однокласники, представники міської ради, колеги по службі, побратими, жителі Дзюньківського старостату та інших населених пунктів Погребищенської територіальної громади, що прибули розділити горе та підтримати сім’ю та рідних загиблого воїна.
Священнослужителі Української Православної церкви відспівали захисника Батьківщини відповідно до релігійних канонів біля будинку, в Свято-Покровському храмі с.Дзюньків та на кладовищі.
На кладовищі до учасників траурної церемонії звернувся начальник відділу з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Погребищенської міської ради Сергій Скарбовійчук, який висловив щирі співчуття рідним загиблого воїна-Героя та наголосив: «Знову трагедія неоголошеної війни дісталась до нашої Погребищенської громади, в село Дзюньків. Знову сьогодні усіх тут зібрало нас велике горе. Ми проводжаємо в останню путь молоду людину, захисника Вітчизни, який ціною свого тільки розквітаючого життя обороняв українську землю, який загинув смертю хоробрих, відстоюючи цілісність і незалежність рідної України Пастушенка Ігоря Андрійовича. Нав’язана нам війна забрала вже тисячі життів українців, які були кращими, цвітом нації. Не думаючи про своє життя, вони за першим покликом стали на захист своєї Вітчизни. Серед них був і наш земляк Ігор Андрійович, який проміняв тихе, спокійне молоде життя на суворі будні воїна-захисника.
Ігор Андрійович Пастушенко народився 1 червня 1993 року та виріс в селі Дзюньків Погребищенського району Вінницької області. З 1999-2008 рр. навчався в Дзюньківській СЗШ І-ІІІ ст. Потім навчався в Вінницькому Технічному Коледжі, де по закінченню в 2012 році здобув професію "Автомеханіка-електрика". Переїхав в Гайсинський р-н, с.Кисляк, де створив родину та працював на підприємстві ТОВ «ПК «Зоря Поділля» звідки 1 липня 2022 року був призваний на службу в ЗСУ. Ігор був люблячим батьком, сином, чоловіком, братом, чесним та відданим своїм друзям та особливо своїй країні, завзято, сумлінно та героїчно захищав свою країну. 28 вересня 2022 р. отримав перше важке поранення на сході України, після тривалої важкої реабілітації знову повернувся на схід для виконання свого військового обов'язку. Потім був направлений на військове навчання в Німеччину з 24.02.23 р. по 16.03.23 р. Після повернення уже в складі 82 бригади десантно-штурмового війська, пройшов навчання в сержантському корпусі. В кінці червня був відправлений до Запорізької області для захисту нашої держави, де повернувся до складу 80 бригади десантно-штурмового війська. 19 вересня 2023 р., будучи головним сержантом взводу, зник безвісти при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій в Запорізькій області.
Людяний, чесний, щирий та дієвий патріот - таким Ігоря пам'ятають усі, хто його знав. Наші серця розриваються від болю.
Шановна родино! Ми розділяємо ваше горе і низько вклоняємося за незламного героя України. Ми у вічному боргу перед ним. Не забудемо ніколи, яку ціну ми платимо за мирне небо. Пам’ятатимемо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Батьківщину».
Слова співчуття рідним і близьким Ігоря висловили: його побратим Степан, староста Дзюньківського старостинського округу Віктор Бараболя, настоятель Свято-Покровськогокого храму с.Дзюньків протоієрей Віталій.
Поховали земляка-Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.
Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас.
Ім’я Ігоря є взірцем мужності, патріотизму та незламності. Воно навіки вписану в історію Погребищенської громади та України. Спочивай з миром воїне!!!
Слава Україні! Вічна Слава нашим Героям!
Відділ організаційної та інформаційної роботи
